Кременчук - моє місто!
У цьому проекті хочу розповісти вам про своє рідне місто. Я не можу почати з чогось такого величного. Мені не похвалитись величністю Чорного моря, як Одеса. Не можу похвалитись духом Незалежності, як старовинний Київ. Я не зможу подарувати вам того присмаку кави та шоколаду, як старий Львів. Але я можу поділитися душевністю, теплотою та видами глибоко-чорного, сивого Дніпра.
Моє місто бере свій початок ще від часів, коли частина українських земель належала Польщі. Вперша назва міста згадується в унівесталі Сігізмунда Августа ІІ, в якому йшлося про заснування фортеці. Ця фортеця слугувала охороною Придніпров’я від набігів кримських татар. І в перекладі з татарського "Керменчи" - це маленька фортеця. І хоч бериги Дніпра давно забули дзвін від копит татарських коней, і кримські татари є частинкою у серці України. Для мене, це місто так і залишилося "маленькою фортецею" я яку я готова повертатись знову і знову, відчувати тепло маминих рук, любуватися заходом, які тут, в Кременчуці, до речі, найгарніші від усіх інших.
Це місто пройшло через велику кількість сутичок, знало великі потопи та пожежі. Але не дивлячись на це, кременчужани завжди подавали руку допомоги один одному. Можливо через те, що біда зближує людей, а може через те, що жителі мають добре серце.
У нашому місті є мальовничий парк,у якому приємно проводити свій вільний час.Це Сквер ім. Олега Бабаєва . Він розташований у центральній частині Кременчука. До серпня 2014 року носив ім'я Жовтневого перевороту. Рішенням сесії міської ради перейменований на честь убитого міського голови Олега Бабаєва.
Парк Миру Парк Миру,ще один надзвичайний парк нашого міста.Він охоплює велику територію та містить багато пам'яток культури,такі як : музей військової техніки під відкритим небом,Гонг Миру,меморіальна доошка та ін. Парк закладено в 1983 році на честь 40-річниці визволення Кременчука від фашистських загарбників. На центральних алеях висаджені дерева воїнами-визволителями.А є й такі алеї, що висаджені нашими батьками,моєй матусею також,ще за шкільних років.
Гонг Миру — пам'ятний знак, індонезійський символ миру, встановлений в парку Миру у Кременчуці 21 вересня 2010 року . Гонг Миру — це міжнародний пацифістський проект, створений в 2003 році урядом Індонезії та підтриманий Міжнародною співдружністю, як реакція на теракт 2002 року — на острові Балі, у якому загинуло 202 людини із 21-ої країни світу.
Запрошую кожного до нас в Кременчук. Будемо дивитися заходи сонця, або плести маскувальні сітки, допомогати волонтерством дітям з певними фізичними вадами, або просто говорити та насолоджуватися чудовими краєвидами Дніпра .
І важливо, бо ми будемо робити це пліч- о - пліч один з одним, адже у Кременчуці завжди так робили. Тому і я подаю вам свою руку дружби.
У цьому проекті хочу розповісти вам про своє рідне місто. Я не можу почати з чогось такого величного. Мені не похвалитись величністю Чорного моря, як Одеса. Не можу похвалитись духом Незалежності, як старовинний Київ. Я не зможу подарувати вам того присмаку кави та шоколаду, як старий Львів. Але я можу поділитися душевністю, теплотою та видами глибоко-чорного, сивого Дніпра.
Моє місто бере свій початок ще від часів, коли частина українських земель належала Польщі. Вперша назва міста згадується в унівесталі Сігізмунда Августа ІІ, в якому йшлося про заснування фортеці. Ця фортеця слугувала охороною Придніпров’я від набігів кримських татар. І в перекладі з татарського "Керменчи" - це маленька фортеця. І хоч бериги Дніпра давно забули дзвін від копит татарських коней, і кримські татари є частинкою у серці України. Для мене, це місто так і залишилося "маленькою фортецею" я яку я готова повертатись знову і знову, відчувати тепло маминих рук, любуватися заходом, які тут, в Кременчуці, до речі, найгарніші від усіх інших.
Це місто пройшло через велику кількість сутичок, знало великі потопи та пожежі. Але не дивлячись на це, кременчужани завжди подавали руку допомоги один одному. Можливо через те, що біда зближує людей, а може через те, що жителі мають добре серце.
У нашому місті є мальовничий парк,у якому приємно проводити свій вільний час.Це Сквер ім. Олега Бабаєва . Він розташований у центральній частині Кременчука. До серпня 2014 року носив ім'я Жовтневого перевороту. Рішенням сесії міської ради перейменований на честь убитого міського голови Олега Бабаєва.
Парк Миру Парк Миру,ще один надзвичайний парк нашого міста.Він охоплює велику територію та містить багато пам'яток культури,такі як : музей військової техніки під відкритим небом,Гонг Миру,меморіальна доошка та ін. Парк закладено в 1983 році на честь 40-річниці визволення Кременчука від фашистських загарбників. На центральних алеях висаджені дерева воїнами-визволителями.А є й такі алеї, що висаджені нашими батьками,моєй матусею також,ще за шкільних років.
Гонг Миру — пам'ятний знак, індонезійський символ миру, встановлений в парку Миру у Кременчуці 21 вересня 2010 року . Гонг Миру — це міжнародний пацифістський проект, створений в 2003 році урядом Індонезії та підтриманий Міжнародною співдружністю, як реакція на теракт 2002 року — на острові Балі, у якому загинуло 202 людини із 21-ої країни світу.
Запрошую кожного до нас в Кременчук. Будемо дивитися заходи сонця, або плести маскувальні сітки, допомогати волонтерством дітям з певними фізичними вадами, або просто говорити та насолоджуватися чудовими краєвидами Дніпра .
І важливо, бо ми будемо робити це пліч- о - пліч один з одним, адже у Кременчуці завжди так робили. Тому і я подаю вам свою руку дружби.
Комментариев нет:
Отправить комментарий